світлофор — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
зелений — поет. зе/лен, а, е. 1) Один з основних кольорів спектра – середній між жовтим та блакитним. || Який має колір трави, листя, зелені. •• Зеле/на ву/лиця про відсутність перешкод, затримок у здійсненні чого небудь. Зеле/на ка/рта (ґрін кард) а)… … Український тлумачний словник
мигалка — и, ж., розм. Світловий сигнал, що мигтить (світлофор, сигнал повороту на автомобілі або на даху якого небудь спеціального автомобіля і т. ін.) … Український тлумачний словник
сьвітло — ла, с. Вр. 1. Світло; промениста енергія, що сприймається зором і робить видимим навколишнє. 2. Перша складова частина складних слів, напр.: сьвітлобоязнь, сьвітлобежовий, сьвітлокремовий, сьвітлосолом яний, сьвітлочервений, сьвітлозаломліня,… … Словник лемківскої говірки